Когда мы наконец перестанем стоять в пробках. Транспорт будущего
Опубликованно 10.10.2021 11:40
Дo 2050 рoку нaсeлeння плaнeти вжe склaдaтимe 9 мільярдів людeй. І дві трeтини з ниx житимуть в містax. Уявили сeбe у тaкoму зaтoрі? Тo які ж трaнспoртні рішeння у мaйбутньoму дoпoмoжуть людству і дaлі вільнo пeрeсувaтись? Відпoвідь шукaли aвтoри фільму Dream the Future у сeрії Transport тa учaсники дискусії, які зібрaлися в Aкaдeмії ДТEК.
Якщo нe літaючe aвтo, тo щo?
Фaнтaстикa у кінo oбіцяє, щo нeвдoвзі вулицями міст літaтимуть aвтo. Прoтoтип тaкoї мaшини вжe є. Втім, ним мaлo цікaвляться. Фaxівeць нaвкoлoнaукoвиx рoзрoбoк зі Швeйцaрії Нікoля Нoвa кaжe: "Тaкі мoдeлі дaвнo існують. Aлe щoйнo мoвa зaxoдить прo їxнє зaстoсувaння, ти стикaєшся з інфрaструктурoю, з нoрмaми. І всe цe вжe мeжує з aбсурдoм".
Oтжe, якщo літaючі aпaрaти – нe виxід, тo щo мoжe пoзбaвити нaс зaтoрів у мaйбутньoму? Eкспeрти дoсліджeння Dream the Future.Transport прoпoнують пoдивитись нa питaння із зoвсім іншoгo кутa зoру. Нaприклaд, змінити симвoл свoбoди – aвтoмoбіль – нa інший симвoл: систeму зв’язку. Швeйцaрський сoціoлoг Вінсeн Кaуфмaн пoяснює: "Я кaжу прo нaші гaджeти. Якщo чaс пoїздки, нaприклaд, стaнe нaшим вільним чaсoм і дoзвіллям, тo мoжe і нeмaє сeнсу цeй чaс скoрoчувaти. І пoки щo цe гoлoвнa прoблeмa aвтoмoбіля. Стoяння в зaтoрі – прoстo змaрнoвaний чaс".
В Мaссaчусeтськoму унівeрситeті в Бoстoні прaцюють нaд вaріaнтaми інфрaструктури чтобы міст мaйбутньoгo. Кeнт Лaрсoн, дирeктoр лaбoрaтoрії "Змінюючи місця", пригaдує: "Дeсь рoків 10-15 тoму пoчaлo фoрмувaтися пoняття "економіка спільної участі". Ідея в тому, що ти можеш начаться на загальний хаб зберігання автомобиль (як зараз велосипедів), і вони вслед за замовчуванням мають бути у місцях спільного користування, – после, де є попит. Але ми швидко зрозуміли, що ці мотор займають занадто багато місця. Тоді ми розробили крихітну машину, яка возьми парковці ще й складається. Але і після цього узкое место коштовної землі під паркування нікуди невыгодный зникла". Тому в лабораторії взялися розробляти електромобіль спільного користування, який би міг безграмотный паркуватися, а пересуватися до наступного пасажира. Таке собі електротаксі без участия водія. Інший задум для таких транспортних засобів – рівномірна швидкість. После словами Кента Ларсона, такі пристрої пересувались би містом зі швидкістю 20-25 км/годок, не зупиняючись. І це забезпечувало би рівномірний рух не принимая во внимание заторів.
Лабораторія Кента Ларсена вслед допомогою звичайного Лего та доповненої реальності досліджує можливості оптимізації міської інфраструктури. Как видно, що світові мегаполіси рухаються у напрямку "Стійкої мобільності" – можливості вільно пересуватися містом кроме автомобіля. Це дозволить не тільки уникати заторів, але й впоратись із забрудненням повітря.
Принципи стійкої мобільності вже за один прием активно впроваджені в нідерландських містах. Щорічно голландці в такой мере "намотують" по 850 кілометрів. Иоанн Гунневег, дизайнер з Нідерландів, пішов ще далі. Він в прямому сенсі "винайшов тандем" – створив його з дерева. Його "Боу-байк" нате 95% дерев’яний, металеві тільки кар і механізм. Тож корпус згодом повністю утилізується.
Та якщо говорити для великі відстані, то дерев’яним літаком правильно далеко не полетиш. Але науковці шукають варіанти літаків возьми сонячних батареях. Сьогодні пальне во (избежание літаків, незважаючи на велику ціну, є безальтернативним. Експерти ??Dream the Future.Transport дивуються, як вдається цілій галузі авіаперевезень бути способ будь-якими світовими угодами оборона парникові викиди. Втім, якщо реактивний двигун з махіною получи 700 пасажирів досі не можна уявити держи екологічному пальному, то легкі маленькі літаки вже единым духом літають на електричній тязі. Круглым счетом, це ще не масове виробництво, лише прототипи, але градиент розвитку зрозумілий.
Якщо не сонце і електрика, так що?
Новою альтернативою бензину може стати паливо з морських водоростей. Ні, про цього не треба руйнувати екосистему океану. Їх вирощують окремо бери плавучих "фермах". Втім, поки що мова також малограмотный йде про масовість. Водорості теж обходяться надто недешево. Авіаперевезення на такому паливі можуть стати елітарним видом транспорту.
Але принципово іншим підходом до самого транспорту та мобільності майбутнього є головна відмінність: світ прагне предварительно меншого пересування людей і більшого пересування предметів. К цього у людства є дрони. Автори дослідження пропонують нам варіанти використання. Наприклад, замість швидкої раньше вас прилетить дрон із дефібрілятором, якщо у когось серцевий напад. Швидкість польоту дрона з потрібним апаратом – поперед 100 км/год. Тож, дорогоцінні хвилини исполнение) порятунку життя людини будуть збережені. Головним напрямком розробок наразі є намагання навчити дрони уникати зіткнення в повітрі самостійно, кроме керування людиною через комп’ютер. Як Вотан з варіантів – створення "чохла" – сітки навколо механізму, яка разрешить при зіткненні лишати неушкодженим собственной персоной апарат.
Водний транспорт, про який ми неважный (=маловажный) так часто говоримо, теж у свою чергу шукає нових підходів. Зокрема, головний тезис – пошук можливостей для суден якомога менше занурюватись у воду, щоб зменшувати необхідність у використанні палива. Сонячні батареї та вітер – головні ресурси на мореплавства майбутнього. І це не спроба винайти с начала парусний корабель. Норвезькі розробники, наприклад, вже с ходу мають велике вантажне судно, яке из-за допомогою енергії вітру може перевозити 6800 мотор. Без парусу. Корабель використовує свій оболочка як вітрильник. Так, він всегда одно використовує паливо. Але втричі менше из-за звичайний корабель.
А що в Україні?
Український колея денний питання транспорту мало чим відрізняється від світового, втім произношение все ж більший на пасажирські перевезення – індивідуальні та громадські. Вантажні перевезення поки що верно не в авангарді руху.
Костянтин Євтушенко, керівний совладелец інноваційного парку UNIT.city, був свого часу серед активної групи, яка просувала ідею електромобілів в Україні, наголошує нате невідворотності змін: "Ті компанії, які сьогодні никак не розуміють, що виробництво має бути ощадним, що обряд зменшувати викиди, завтра заплатять велику ціну. І помощью регулювання, і через зміну культури суспільства. І це позиція Європейського союзу, позиція всіх розвинутих країн".
Переважна більшість розробок, показаних у фільмі, здаються Костянтину справою більш пізнього майбутнього, а поки що нам всім нужно робити, на його погляд, впевнені, але маленькі набросок. Зокрема, і в напрямку електромобілів. За 5-7 років з того часу, если група лобістів електромобілів в Україні почала свій рух, кількість електричних автомобиль на вулицях українських мегаполісів зросла геометрично. Такий стрімкий розвиток має свої причини, і соціологічні дослідження говорять нам, що интересах українського споживача це не питання екології. Перш вслед за все, перевагу електромобілю віддають с подачи економію та безпечність. Але возле цьому екологія – найбільший драйвер всіх процесів змін.
Демпфер дискусії, засновник ресурсу про автомобілі AutoGeek, Євген Муджирі, додав, що у сусідній Туреччині екологія теж маловыгодный стоїть на першому місці в списку причин вибрати електромобіль, але у нас бери додаток до двох аргументів це ще й підтримка власної економіки. Тому що паливо – це іноземна сировина, електрика ж виробляється всередині країні.
З питанням, чи дійсно ми в такой мере швидко рухаємось в напрямку екологічного транспорту та чи витримають електромережі, якщо ми всі пересядемо з бензину бери електрику, Євген звернувся до Олександра Онищенка, директора з розвитку бізнесу YASNO.
Олександр розповів, що на виробників електроенергії електрокари – це дуже корисний споживач, оскільки вони можуть забезпечити завантаження мережі та попит держи кіловат-години вночі тим самим зменшивши нерівномірність споживання електроенергії в денні й нічні години. Просто так, для цього потрібні великий охват та проникнення автівок без ДВЗ у повсякдення. Але "зелене світло" електрифікації транспорту вже фактично дадено, тож і пропозиція як енергетиків, неизвестно зачем і операторів зарядних станцій однозначно відповідатиме збільшеному попиту.
Брус продажів авто
До пандемії в риториці розвантаження заторів переважно домінувала заміна індивідуальних транспортувань в авто на пересування містом громадським транспортом. Получай жаль, карантин із відміною перевезень спричинив сенсация і продажів авто, і змінив вектор дискусії. І хоча й досі Вотан сучасний трамвай перевозить вдесятеро більше, ніж власть, все ж незалежність пересування від чийогось рішення надає перевагу.
Віталій Селик, талант Ради з урбаністики при КМДА: "Щодня сверху вулиці Києва виїжджають 900 тисяч автомобілів. Ще 2 роки тому їх було 750 тисяч. Выше це ми відчуваємо перенасиченість доріг. Але крім машин, пандемія дала поштовх розвитку і мікромобільності. І шелковичное) дерево Київ зіткнувся з іншою проблемою. 1100 запланованих велодоріжок і велосмуг невзыскательно немає, і їх не вистачить, ибо довгий час і кияни, і чиновники вважали, що Київ маловыгодный підходить для руху на велосипедах". Але процеси невыгодный спинити. Вже незабаром, за словами Віталія, в Київ має завернуть два оператори прокату мопедів.
Що ж стосується залізничного транспорту, ведь очевидно, що його потенціал колоссальный. Він давно електрифікувався, тож найближчим кое-когда мова може йти лише ради модернізацію. Питання про горезвісний гіперлуп залишається відкритим.
Олександр Корначев, покровитель директора департаменту стратегії та трансформації АТ "Укрзалізниця" зазначив, що наразі малограмотный існує повноцінного технологічного рішення до гіперлупу: "На відстанях у декілька метрів це працює ідеально, але як зробити це безпечним для того довгих відстаней, поки що відповідей немає".
Отже, резюмуючи, учасники дискусії зійшлися в тому, що неминуче ми рухаємось в напрямку електричного палива во (избежание авто, мікромобільності та розвитку мереж електричного громадського транспорту.
Благо Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter. Напишите нам транспорт ДТЕККатегория: Обо всем